Система обліку, санкції для ухилянтів та е-кабінет призовника: що передбачають мобілізаційні зміни в Україні

11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію. Він набуде чинності через місяць після підписання президентом Володимиром Зеленським.

Що зміниться для військовозобов’язаних та як тепер відбуватиметься мобілізація в Україні – про це в етері програми «Шах і мат» на телеканалі «Відкритий» розповів адвокат, Голова Ради арбітражних керуючих Дніпропетровської області Андрій Палкін.

Найбільш очікуваною для суспільства була норма про демобілізацію – таке право отримали б військові через 36 місяців безперервної служби. Втім, законопроєкт ухвалили без неї, зокрема й через офіційний лист Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

«Це дійсно прикра історія: речники Міноборони нещодавно сказали, що під час воєнного стану не може бути якихось окремих звільнень. Тобто держава вирішила спочатку з’ясувати мобілізаційний потенціал, і тільки після цього вже робити демобілізацію. Я гадаю, що це буде окремий законопроєкт, який напрацьовуватимуть протягом 8 місяців. А потім передадуть на розгляд Верховної Ради», – зазначає Андрій Палкін.

Основною метою нового закону є облік усіх військовозобов’язаних. Тож протягом 60 днів із моменту набуття чинності усі чоловіки від 18 до 60 років повинні оновити свої облікові дані. Зробити це можна у військкоматі, ЦНАПі або в електронному кабінеті призовника.

«За неофіційними джерелами інформації, близько мільйона українських чоловіків не перебувають зараз на військовому обліку. І для того, аби держава визначилась із мобілізаційним потенціалом та змогла провести ті ж ротації, треба закрити питання з «придатними», «непридатними» та «обмежено придатними». Останній статус зникне взагалі, оскільки ті, хто його має, повинні повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців. Багато «обмежено придатних» нині несуть службу у тилу, тому у випадку непридатності вони отримають право на звільнення, у випадку придатності – можуть бути відправлені у зону бойових дій», – коментує адвокат.

Для тих, хто ухилятиметься від військової служби та вчасно не актуалізує свої дані, передбачено адміністративну відповідальність. Штрафи немаленькі: від 3400 до 22500 грн.

«За перше правопорушення щодо правил військового обліку передбачено штраф у розмірі від 3400 до 5100 грн, за повторне – від 17000 до 22500 грн. Якщо ж ми говоримо про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то для звичайних громадян ця сума становитиме від 5100 до 8500 грн за перше правопорушення і від 17000 до 25500 грн за повторне. Для посадових та юридичних осіб суми ще вищі: 17000 – 34000 грн. та 34000 – 59500 грн. відповідно», – наголошує спікер.

Ще одна норма закону зобов’язує чоловіків призовного віку постійно мати при собі військово-обліковий документ. За словами Андрія Палкіна, пред’являти його потрібно на вимогу поліції, працівників ТЦК чи прикордонників – у випадках, коли особа перетинає кордон:

«У призовників це приписне посвідчення, у військовозобов’язаних – тимчасовий військово-обліковий документ або військовий квиток, у резервістів – військовий квиток. Щодо повісток, їх мають право надавати представники ТЦК, поліції та органів місцевого самоврядування. Але зауважу щодо ТЦК: потрібно розуміти, що таке право є саме в уповноважених представників, тобто посадових осіб, які мають відповідне посвідчення. Нашим громадянам треба дуже уважно до цього ставитися».

Також у законі йдеться про те, що без військово-облікових документів можуть обмежити консульські послуги для чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном.

Коментар юриста щодо цієї та інших норм закону – у відео.

Підписуйтеся на наш Телеграм-канал і сторінку Відкритого в Фейсбук, щоб першими дізнаватися про найважливіші події Дніпра.