Канцлер Німеччини Олаф Шольц звинуватив президента росії Владіміра Путіна у намаганні привласнити спадщину великого німецького філософа Іммануїла Канта. Про це він заявив під час промови на церемонії Берлін-Бранденбурзької академії наук з нагоди 300-річчя Канта, передає Комерсант український з посиланням на Zeit.
Канцлер відмовив Путіну в праві посилатися на філософа, адже загарбницька війна Путіна суперечить усім фундаментальним твердженням Канта, сказав Шольц.
“Путін не має жодного права посилатися на Канта. Тим не менше, режим Путіна залишається відданим привласненню Канта та його праці майже будь-якою ціною”,
– сказав Шольц.
Путін любить називати Канта, чиє рідне місто Кенігсберг зараз є російським ексклавом Калінінградом, своїм улюбленим філософом, але, за словами Шольца, ідеї Канта про права людини та людську гідність, а також його думки про війну та мир не можуть поєднуватися з тим, що практикує російський президент у своїй країні і в Україні. Гідність і автономія особистості щодня присікаються в зародку під час автократії Путіна, сказав Шольц.
Російські атаки та спустошення в Україні, за словами Шольца,
“являють собою бажання руйнувати, яке через його абсолютну надмірність мало хто з нас у Європі 21 століття міг би уявити”.
Ще у 2005 році російський президент казав: «Кант був категоричним противником вирішення міждержавних суперечок шляхом війни. І ми намагаємося дотримуватися цієї частини його вчення… Я вважаю, що бачення, яке представив Кант, має і може бути реалізовано нашим поколінням».
Тепер же Путін прикриває Кантом свою загарбницьку політику. У 2024 році Путін переосмислив філософа, сказавши: «Кант — фундаментальний мислитель. І його заклик використовувати власний розум надзвичайно своєчасний. Для росії це практично означає, що ми керуємося своїми національними інтересами».
Це абсурд, вважає Шольц, оскільки Кант прямо висловлювався проти втручання держав у справи інших держав. Шольц вважає, що ідеї філософа не підходять в якості прикриття для агресивної війни, порушення міжнародного права та деспотизму.
Канцлер принагідно підкреслив актуальне значення праці Канта «Про вічний мир». Хоча в цьому тексті не можна знайти «практичних вказівок щодо врегулювання військових конфліктів у XXI столітті», однак там є розумні поради, на які варто звернути увагу, зазначив він. «Кожному, на кого напали, дозволено захищатися». Справжній мир завжди виходить за рамки простого припинення вогню та відтермінування бойових дій, сказав Шольц.
Як росія хотіла привласнити борщ
Привласнення є одним із традиційних механізмів імперської політики росії у гуманітарній площині. Нагадаємо, протягом останніх років між Україною і росією велися справжні культурні, дипломатичні та пропагандистські війни за право на борщ. На світових майданчиках росія почала дуже агресивно просувати уявлення, що борщ – це російська страва. Коли стало зрозуміло, що росія відбирає у нас страву, Україна 31 березня 2021 року подала заявку на внесення борщу до спадщини ЮНЕСКО. У відповідь росія звично звинуватила Україну у нацизмі, приплівши сюди заборони книг у Третьому Рейху.
“Навіть книги з кулінарії заборонялися. Чому? Тому що не можна було ділитися борщем. Ну не можна! Він мав належати лише комусь одному, якомусь одному народу. А так, щоб він був спільним, і щоб у кожному місті чи кожному регіоні господиня могла приготувати його по-своєму — ні. На компроміси йти не хотіли. Так це і є ксенофобія, нацизм, екстремізм у всіх видах”,
– казала речниця російського МЗС Маша Захарова.
Україні вдалося перемогти у цій боротьбі – 1 липня 2022 року ЮНЕСКО внесла саме “український борщ” до репрезентативного списку нематеріального культурного надбання людства. Втім, неправильні уявлення все ще повсюдно трапляються у світі. До прикладу, Євгену Клопотенку так і не вдалося відкрити в Японії ресторан, присвячений українському борщу, оскільки в Японії борщ вважається російською стравою.