close-btn

Юпітер може стати зіркою: що буде з Землею

Уявіть, що одного ранку ви виходите з дому і бачите, що на небі сяють не одна, а дві зірки. Перша – це наше старе добре Сонце, а друга – це… Юпітер! Але як планета перетворилася на зірку? І що тепер буде з Землею та її мешканцями?

Юпітер може стати зіркою: що буде з Землею

Юпітер може стати зіркою: що буде з Землею Фото: wikipedia.org

Найбільша планета Сонячної системи є газовим гігантом, тобто складається переважно з газів. Через різницю тиску і температури ці гази розділяються на шари. Це створює червоні та білі смуги, які добре видно з Землі.

Якби Юпітер раптом вирішив продовжувати рости, він би врешті-решт став зіркою. І його склад дозволив би планеті це зробити. Колись, дуже-дуже давно, Юпітер забрав більшу частину маси, що залишилася після утворення Сонця. Так він опинився з більш ніж удвічі більшою масою, ніж всі інші тіла Сонячної системи. А склад планети такий самий, як у зірки: переважно водень і гелій.

Юпітер просто недостатньо масивний, щоб спалахнути. Але що, якби він зміг?! Тоді він перетворився б на інше небесне тіло – найімовірніше, на коричневого карлика. У цьому випадку він би мав незначний вплив на орбіти планет нашої Сонячної системи, тому що коричневі карлики масивніші за планети, але не такі масивні, як зірки. Маса коричневого карлика зазвичай у 13-80 разів перевищує масу Юпітера. Він може стати зіркою лише тоді, коли тиск у його ядрі стане достатньо високим, щоб почався ядерний синтез.

Отже, уявімо, що це сталося. І Юпітер став справжньою зіркою, наприклад, червоним карликом. Червоні карлики – це зорі з масою від 7,5% до 50% маси нашого Сонця. Червоні карлики також гарячіші за коричневі карлики. Їх температура може досягати 6380˚F (+3526˚C). Для порівняння, наше Сонце має температуру майже 10 000˚F (+5 537˚C).

Цікаве по темі: Що станеться, якщо Місяць зникне – відповідь учених

Це означає, що новоутворений червоний карлик буде набагато тьмянішим за Сонце. А ще червоний карлик Юпітер може завадити внутрішнім планетам рухатися по своїх орбітах – адже вони не зможуть знайти баланс між гравітаційними силами двох зірок. Планети рухалися б або ближче до Сонця, або ближче до новоутвореного червоного карлика.

Якби Земля обрала перший варіант, шалені температури нашої головної зірки, ймовірно, в найкоротші терміни стерли б все живе з лиця землі. Якби це був другий сценарій, ми, ймовірно, замерзли б, оскільки Юпітер – як тьмяний червоний карлик – не зміг би зігріти нас достатньо добре. Але може бути ще один варіант: внутрішні планети можуть бути взагалі викинуті з Сонячної системи.

Якби Юпітер був зіркою, це також значно збільшило б кількість радіації, яку отримувала б поверхня Землі. Наша атмосфера повинна була б захищати нас як від сонячної радіації, так і від радіації Юпітера.

Червоні карлики відомі своєю активністю. Тому на Юпітері, як і на Сонці, найімовірніше, відбувалися б часті викиди корональної маси.

Газовий гігант приблизно в 318 разів масивніший за Землю. А це також означає, що він і зараз має величезне притягання до нашої планети. Його гравітація може спричиняти зміщення орбіти нашої планети та кліматичні коливання кожні 400 000 років або близько того. Коли вплив Юпітера найсильніший, на Землі зазвичай холодніші зими, спекотніше літо і більш інтенсивні періоди вологості та посухи.

Зірка, що не змогла

Юпітер називають зіркою, що не змогла, тому що він складається з тих самих елементів (водню і гелію), що й Сонце, але він недостатньо масивний, щоб мати внутрішній тиск і температуру, необхідні для того, щоб водень перетворився на гелій – джерело енергії, яке живить Сонце і більшість інших зірок.

Однак Юпітер має лише близько 0,1 відсотка маси Сонця, і оскільки він точно не є зіркою, ми не можемо назвати Сонячну систему подвійною зіркою. Цікаво відзначити, однак, що більше половини всіх зірок на небі є частиною подвійних, потрійних або вищих кратних зоряних систем. Тож Сонце незвичайне тим, що воно є одинаком.

Чому Юпітер не зміг стати зіркою – це, ймовірно, пов’язано з тим, що Сонце захопило більшу частину маси на початку формування Сонячної системи, в той час як в інших системах маса була розподілена більш рівномірно; в подвійних зоряних системах, наприклад, маси зірок, як правило, приблизно однакові. Утворення зірок є гарячою темою сучасних досліджень, оскільки астрономи намагаються збагнути все ще загадкові деталі процесу народження.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Скільки коштує відправитись на Місяць та чому астронавти туди не літають

Вчені спрогнозували, як загине Сонячна система

Скільки років Всесвіту – теорії вчених

За матеріалами: brightside.me, scientificamerican.com.

google news