Пам’яті нашого колеги: два роки, як загинув Олександр Махов

Сьогодні, 4 травня, — два роки, як на фронті загинув наш колега, друг, товариш, журналіст і воїн Олександр Махов. Йому було 36 років.

Олександр Махов завжди був першим у найгарячіших точках. 24 лютого 2022 року він узяв до рук зброю, і пішов добровольцем захищати Україну. Служив у складі Першого десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Його батальйон воював на Ізюмському напрямку Харківської області.

4 травня у селище Довгеньке Ізюмського району Харківщини увірвалась колона російської бронетехніки. Сержант Махов із гранатомета знищив ворожу БМП разом із п’ятьма загарбниками. Російські війська були зупинені, але під час відходу відкрили вогонь — Олександр отримав осколкове поранення, яке стало смертельним.

Олександр Махов народився в Луганську, тривалий час мешкав у Києві. Він завжди вірив, що Луганськ буде вільним. У 2014 році Олександр Махов став воєнним кореспондентом, а згодом пішов служити, воював у складі 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади, яка брала участь у боях за Донбас. Майже сім місяців провів під Горлівкою на Донеччині. Після демобілізації повернувся в журналістику. Був воєнним кореспондентом телеканалу “Україна”, працював на телеканалах “Дім“, FREEДОМ.

Всюди, де б він не працював, Саша створював фантастичні розповіді про людей і для людей. Він зняв сотні сюжетів, які вже стали історією. Сьогодні сюжети знімають про нього.

Олександр Махов нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Після звільнення Харківщини від російських окупантів в Ізюмі на честь Олександра Махова перейменували вулицю Олександра Островського. В Києві ім’ям Саші названо вулицю й зупинку трамвая.

Герої не вмирають! Завжди пам’ятаємо тебе, друже…

Віримо в ЗСУ і нашу Перемогу!