США та Євросоюз виявляють дедалі більший тиск на президента Сербії Александра Вучича, вимагаючи від нього зробити чіткий вибір між співпрацею із Заходом і Росією.
Особливо сильним цей тиск став після початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Однак Вучич досі маневрує між обома сторонами, відмовляючись приєднуватися до санкцій проти Росії та одночасно зберігаючи достатній рівень відносин із ЄС.
Китай, зі свого боку, прагне посилити свій вплив у Європі. Для цього він розглядає Сербію та Угорщину як ключові точки доступу для реалізації своєї геополітичної стратегії. У цьому контексті Сербія стає важливим партнером Китаю, особливо на тлі тиску з боку США та ЄС. Глава КНР Сі Цзіньпін планує здійснити офіційний візит до Сербії 7-8 травня, щоб зміцнити позиції Китаю в Європі.
Для Вучича Сі Цзіньпін є важливим міжнародним союзником, здатним допомогти у вирішенні конфліктів на міжнародному рівні. Сербія, яка намагається уникнути санкцій проти Росії і не визнавати незалежність Косово, розраховує на підтримку Китаю. Хоча Китай офіційно декларує свою миротворчу роль, його реальна стратегія спрямована на зміцнення позицій у Європі. Він не підтримує ідею поразки Росії, але й не сприяє мирному вирішенню конфлікту в Україні.
Китай також намагається посилити свій вплив у регіоні, активно беручи участь у конфліктах на Близькому Сході та використовуючи свій економічний вплив на Іран. Проте в цих питаннях він стикається з конкуренцією з боку США та ЄС.
Тим часом США та ЄС намагаються зберегтисвої інтереси на Балканах, покладаючись на співпрацю з Вучичем. Однак геополітичний ландшафт змінюється, і політика Заходу щодо авторитарних лідерів може переглядатися після досягнення певних цілей. У зв’язку зі зростаючим впливом Китаю, США та ЄС намагаються посилити свій вплив на Вучича, щоб зберегти стратегічну перевагу в регіоні.
Зі свого боку, Сербія опинилася у складній геополітичній ситуації, балансуючи між впливами основних світових гравців. Вона прагне уникати санкцій проти Росії та зміцнювати економічні зв’язки з Китаєм, але не бажає втрачати підтримку ЄС, від якого залежить її економічний розвиток.