Як обрати стиль виховання дітей — підказка батькам від психологині

Фото ілюстративн: vmpdu.edu.vn.ua

Стилі виховання в сім'ї традиційно поділяються на гіперопіку, авторитарний, ліберальний і демократичний. Кожен з них по-своєму впливає на самооцінку дітей. Що робити батькам, які не можуть обрати один стиль, часто сваряться та відмовляються від компромісів, розповіла у "Ранку Вдома" психологиня Олена Архипенко.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Які бувають стилі виховання дітей?

— Насправді розрізняє дуже багато стилів виховання, але так узагальнено можна їх поділити на три:  демократичний, авторитарний та ліберальний. Демократичний — адекватний стиль виховання. Коли батьки з дітьми розмовляють, встановлюють чіткі межі та пояснюють про наслідки. Тобто вони озвучують правило та все пояснюють, дослухаються до думки дитини. Не просто слідувати бажанню дитини, а саме слухати, чого хоче дитина, і підлаштовувати свою ціль під бажання дитини.

Авторитарний стиль — це по типу, є дві думки "моя і не правильна". Діти, які виховувалися в авторитарного стилі, потім мають дуже велику схильність до депресивних проявів. Тож варто взяти цю інформацію до уваги.

Ліберальний стиль — це дружба батьків та дітей. Це коли діти захотіли гуляти, а батьки дозволили. Це коли немає чітких меж. Діти не можуть вести. Батьки завжди мають вести, але, звісно, не в авторитарному режимі. Тому варто не переходити межу, тобто розуміти хто дорослий, а хто дитина.

Чи може поєднуватися два різні стилі виховання дітей в одній родині? Якщо так, то чим це загрожує?

— Виховують дітей батьки за участю вихователів, психологів. Ухвалюють рішення завжди батьки. Це дуже важливо, бо коли починають втручатися бабусі, дідусі та авторитарно нав'язувати що робити, то нічого хорошого з цього не вийде.

В Гарвардському університеті провели дослідження, яке тривало дуже багато років, щодо впливу на дітей у різних стилях вихованнях. Дослідники намагалися зрозуміти, який стиль найкращий. Респонденти мали ствердно відповісти на запитання: "Чи відчували ви любов в сім'ї? Чи відчували ви те, що про вас піклуються?". 33% дорослих, які відповіли ствердно на ці питання були супер успішними у своєму житті. Тобто вони не мали депресій, були успішними на роботі, вони мали сім'ю, вони себе поважали. Вони також не мали розладів харчової поведінки, що дуже важливо.

Коли цих людей вивчили, то виявилося, що усіх виховували з допомогою різних стилів виховання.

Висновок дослідження полягає в тому, що неважливо, який стиль виховання. Важливо, щоб дитина відчувала себе як ту, кого люблять, а те, якою мовою це буде сказано, яким стилем виховання — це вже не важливо. Головне атмосфера любові.

Чи є діти, яких краще виховувати в авторитарного режиму, наприклад? Від чого це залежить?

— Звісно, що це індивідуально. Діти копіюють та підлаштовуються. Тож, дитина не народжується ліберальною. Все одно, вона якось відчуває, що дорослого можна зневажати, ігнорувати, або навпаки слухати та поважати. 

Тому, відповідаючи на питання, чи мають бути два різних стилі виховання, то — ні. Це має бути золота середина, але золота серединка любові.

Що буде, якщо батьки не можуть обрати один стиль виховання?

— Дуже важливо домовитися одразу про те, як ви будете виховувати дітей. Важливо не те в якому стилі, а те, що будемо казати. Якщо у батьків різні стилі виховання, вони все одно мають говорити про одне. Якщо ми забороняємо, то робимо це м'яко, якщо дозволяємо, то теж краще робити це м'яко.

Що таке усвідомлене виховання?

— Насправді це дуже класна штука. Це про свідомий підхід не тільки до життя, але й до виховання дітей. Ми, як дорослі, розуміємо, що діти копіюють нас, дорослих. Цей образ, який вони копіюють, це і є продукт того, що ми демонструємо.

Тому усвідомлене виховання — це стиль, коли дорослий розуміє, що дитина має певні здібності й вона виросте такою, як він. Тобто дитина візьме приклад або з батька, або з матері, з оточення. Тому, коли ми хочемо щось дати дитині, ми маємо вперше це виховати в собі.

Є така дуже крута вправа. Пишемо вік дитини, ім'я дитини та описуємо її через 30 років. Відповідаємо на питання: "Які ґрунтовні характеристики, я хочу, щоб мала моя дитина, наприклад, у 37 років?". Тобто йдеться про мої основні чесноти, які мені, як дорослій людині, видаються класними та ґрунтовними для дитини. Описуємо ці чесноти, а потім за десятибальною шкалою  оцінюємо їх в себе.

Наступний крок — поставити ту оцінку, яку б могли дати нам наші діти, або, як вони нас бачать, як ми проявляємо ці чесноти. Потім виводимо середнє арифметичне, що й стане показником того, чи матимуть діти цю чесноту у 37 років. Якщо щось "просідає", то краще прямо зараз почати виправляти недоліки у своїй поведінці.

Які можна дати поради батькам, щоб знайти золоту середину у вихованні дітей?

— Домовлятися, шукати компроміси. Спочатку домовитися між собою й тільки потім транслювати дитині свою думку, своє рішення. Якщо в моменті вже зрозуміли, що є різні думки, то беремо паузу. Відпочиваємо, гуляємо, а потім повертаємося до розмови зі своєю думкою.

Якщо один з партнерів не погоджується з іншим, то не варто при дитині влаштовувати скандал. Ми підтримуємо партнера, адже ми не просто так живемо разом. Як би складно це не було, але партнера треба підтримати. В цей момент можемо пожаліти дитину, відвернути її увагу, або розділити з нею ті почуття, які вона переживає. Ми знаходимося в колі, але ми не сперечаємося.

Це дуже важливо. Дитина завжди буде використовувати найлегший шлях, але вона має мати єдиний, правильний шлях з боку батьків. Це той шлях, про який вони домовляться.

Читайте також: 

Прямий ефір