Сталеві нерви: українська металургія адаптувалася до умов війни і тепер прагне стабілізуватися

Виживання 

Про завершення корпоративної перебудови запевняють у групі компаній «Метінвест». «Ми поступово адаптувалися до нової реальності, стабілізували виробництво й зрештою у 2023 році завершили перебудову компанії під нові умови», — стверджує генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков.

Дещо песимістичніше оцінюють поточний стан своєї компанії й ГМК загалом інші провідні його учасники. Хоча лейтмотив їхніх оцінок незмінний: галузь вижила, і є шанси покращити ситуацію.

«Компанія мала виявити неабияку гнучкість і вміння адаптуватись до найнеочікуваніших форс-мажорів. І ми вистояли», — наголошує перший заступник генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Плічко.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Про певну стабілізацію галузі свідчить також власний аналіз «ТОП-100». Після шокового падіння за перший рік війни обсягів виробництва у 3-4 рази гірникам і металургам вдалося загальмувати низхідний катастрофічний тренд. Приміром, загальний випуск продукції у країні за підсумками 2023 року фактично стабілізувався на рівні попереднього року. А додатковий аналіз для порівняння виробничої бази (без підприємств Маріуполя) засвідчив навіть збільшення обсягів виробництва підприємств. Зокрема, за 2023 рік разом вони збільшили виплавку чавуну і сталі на 17% та 27% відповідно, а виробництво прокату — на 31%, підрахували в Укрметалургпромі.

Швидке падіння обсягів реалізації продукції підприємств ГМК протягом перших місяців війни також позаду. Тепер цей процес суттєво уповільнився. Якщо у 2022 році виробники чавуну і сталі недорахували за реалізовану продукцію 210 млрд грн, то у 2023-му лише 35 млрд грн (за даними Держстандарту за 9 місяців проти аналогічного періоду попереднього року). Подібну динаміку з повільним пригальмовуванням маємо й у секторі видобутку металевих руд: втрати скоротилися зі 156 млрд грн до 37 млрд грн. Але варто наголосити, що, на жаль, зростання обсягів реалізації продукції у провідних секторах ГМК ще не фіксується. Навіть низької порівняльної бази воєнного 2022 року не вистачило для бажаного розвороту негативного тренду. Тож виробництво чавуну і сталі, а також видобування металевих руд поки що функціонують у низхідному режимі. Тому обсяги реалізації продукції у 3-4 рази менші за довоєнні.

«Протягом 2023 року ми оговтувалися після безпрецедентних втрат 2022-го та надолужували виробництво, реалізовували заходи зі стабілізації фінансового стану підприємства. Усі наші капітальні витрати спрямовані зараз на виживання. Ми зупинили усі масштабні інвестиційні проєкти, окрім будівництва нового хвостосховища «Третя карта», бо він життєво необхідний для функціонування виробництва», — розповідає Сергій Плічко.

Про складне становище у вітчизняному ГМК кажуть і в Укрметалургпромі. «Зарано говорити про остаточну нормалізацію діяльності вітчизняного гірничо-металургійного комплексу», — вважає Олександр Каленков і додає, що ситуація залишається дуже напруженою, оскільки всі без винятку підприємства розташовані якщо не на лінії фронту, то у межах досяжності російських ракет та артилерійських систем. Окрім того, через брак фахівців, значна частина з яких або евакуювалася за кордон, або перебуває у лавах захисників України, не має можливості на 100% забезпечити дієздатність виробничих потужностей. На різних підприємствах, каже експерт, завантаженість коливається від 30% до 60% щодо довоєнного рівня, і особливих змін не передбачається. Також руйнування Каховської ГЕС влітку 2023 року значною мірою ускладнило ситуацію у металургійній галузі. До того ж залишаються логістичні проблеми.

Хоча певні ознаки стабілізації ситуації у 2023 році експерти визнають. «Минулий рік був складним для гірничо-металургійної галузі. Підприємства вже звикли працювати в умовах воєнного стану, але обсяги виробництва продовжували скорочуватися. Комбінати групи «Метінвест» були завантажені роботою лише на 65-75%. Інший великий виробник залізорудної сировини, компанія Ferrexpo, скоротила виробництво окатків на 36%, і це у порівнянні з 2022-м, коли падіння становило 46%. Водночас спостерігалася певна тенденція до стабілізації сектору. У третьому кварталі 2023 року Ferrexpo та «Метінвест» збільшили виробництво залізорудних окатків. Але говорити про стійке зростання минулого року не можна», — вважає виконавча директорка Національної асоціації видобувної промисловості України Ксенія Оринчак.

Про певну стабілізацію ситуації у вітчизняному ГМК красномовно свідчать звіти провідних компаній галузі за 2023 рік. Так, у групі «Метінвест», попри зменшення виробництва чавуну, сталі, напівфабрикатів та готової продукції компаніями групи за минулий рік, відзначають зростання обсягів виробництва металу, товарної заготовки та довгого прокату на «Каметсталі» на 17-30%, а також незначне підвищення загального виробництва залізорудного концентрату на 4%.

Окрім часткової стабілізації виробництва у металургії, уповільнюється також стрімке падіння експорту продукції галузі, яке сталося через повномасштабне вторгнення та блокування морських портів у 2022 році. Гірники та металурги недорахувались 2023 року на експорті продукції $3 млрд, тоді як за перший рік війни втрати сягнули жахливої суми у $13,5 млрд (за даними ДМСУ, проти попереднього року). Тобто експортні доходи галузі ще трохи просіли і за два роки впали до 20-25% від надходжень довоєнного 2021-го.

Таке разюче скорочення валютної виручки від експорту української металопродукції, окрім фізичних обмежень на перевезення через війну, пояснюється ще й суттєвою зміною товарної структури постачань продукції на зовнішні ринки. Так, частка «сировинної» складової у товарній структурі українського експорту металопродукції зросла у 2023 році до 62,7%, а частка сталевого прокату впала до 37,3% (проти 57,6% і 42,4% у 2021-му). Тому топ-5 експортних товарів української металургійної галузі за підсумками 2023 року стали: переробний чавун (26,2%), сталеві напівфабрикати (25,3%), плоский прокат (25,2%), довгомірний прокат (9,9%) та феросплави (7,2%), пояснюють в асоціації УАВтормет. Найбільш популярні напівфабрикати — квадратні заготовки та сляби, що використовують для виготовлення сталевого прокату.

Стабілізація

Найбільший стабілізаційний ефект металургія отримує нині від виробників готових металевих виробів та виробників труб. У 2023 році у цих сегментах обсяги реалізації продукції зросли загалом на 30 млрд грн (згідно з даними Держстату за перші 9 місяців). Позитивна динаміка розвитку у кілька десятків відсотків річних спостерігалась насамперед за такими напрямами виробництва, як оброблення металів, виготовлення будівельних конструкцій і особливо виробництво зброї. За деякими видами діяльності зафіксовано перевершення «заробітків» навіть довоєнного 2021 року. А виробники зброї та боєприпасів покращили свої мирні досягнення аж на 388%. Щоправда, обсяги їхньої реалізації поки що замалі, щоб визначати стан металургії загалом: 13,5 млрд грн за січень-вересень 2023-го проти загальногалузевих 427 млрд грн у 2021-му.

Більш вдало складається ситуація у виробників труб із постачанням своєї продукції на зовнішні ринки. У цьому секторі металургії обсяги експорту впродовж двох років війни скоротилися лише на $0,2 млрд. За підсумками 2023 року трубники отримали 76% валюти від довоєнного рівня. Головний споживач українських труб — США.

Фахівці кажуть також про тренд щодо зростання споживання металопродукції в Україні. За оцінками Укрметалургпрому, обсяги споживання зросли у 2023 році у понад два рази і сягнули 3,5 млн т. Основними чинниками такої динаміки стало збільшення потреби у ремонті, відбудові та спорудженні житлових і нежитлових будівель або інфраструктурних об’єктів, вважає голова експертно-наукової ради УАВтормет Олександр Шейко.

Підвищений попит на металопродукцію задовольняють переважно вітчизняні виробники. Споживання української металопродукції зростає пришвидшеними темпами. Його обсяги за 2023 рік збільшилися у 2,4 рази. Стрімке зростання попиту має позитивно вплинути на виробничі програми підприємств, тим паче коли доволі ускладнений експорт продукції.

Споживання української металопродукції зростає пришвидшеними темпами. Його обсяги за 2023 рік збільшилися у 2,4 рази.

Через зростання попиту на металопродукцію збільшуються також обсяги її імпорту. Загалом імпорт зріс за рік на понад 70%, досяг рівня у 1,1 млн т і майже зрівнявся із довоєнним обсягом. За даними ДМСУ, збільшення постачань металопродукції відбулось за 18 товарними позиціями із 29, що підпадають під моніторинг. При цьому за п’ятьма позиціями імпорт уже перевершив довоєнний рівень. У структурі постачань переважає плоский прокат.

Основним чинником, що стимулював зростання імпорту металопродукції протягом 2023 року, є скорочення виробництва та пропозиції сталевого прокату на внутрішньому ринку України. Передусім це відбулося через втрату галуззю ММК ім. Ілліча та МК «Азовсталь», коли український ринок стикнувся з дефіцитом деяких видів сталевого прокату, що вироблялися на цих підприємствах — плоским прокатом середньої та високої товщини, оцинкованим плоским прокатом, сортовим прокатом будівельного сортаменту великих розмірів, рейками та іншим. Через відсутність на ринку цих товарних позицій почалося заміщення імпортом, вважає Олександр Шейко.

Одним із привабливих сегментів металопродукції став ринок металу з полімерним покриттям. Споживання цієї продукції в Україні, за даними Metipol, збільшилось у 2023 році на 82% (проти 2022-го), до 277 тис. т. Показовим є й те, що частка вітчизняної продукції тут невпинно зростає уже третій рік. До того ж у 2024 році у виробників відкриваються нові перспективи в цьому сегменті через запровадження восени 2023 року антидемпінгового мита на продукцію Китаю, який був одним із головних постачальників фарбованого металу в Україну.

Про надзвичайну роль морського коридору наголошують і в «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Досягненням для підприємства, як і загалом для металургійної галузі, є відновлення у вересні тимчасового морського коридору, яким пішли перші судна з металом. У листопаді ми зафіксували загальне зростання експорту морем на 70%», — пояснює заступник генерального директора меткомбінату Сергій Плічко.

Великі сподівання металурги покладають на функціонування морського коридору й у 2024 році. «Стабільна робота морського коридору додає оптимізму, адже завдяки цьому шляху українські підприємства галузі змогли розширити географію експорту своєї продукції. А група «Метінвест» розраховує поступово збільшити обсяги експорту залізорудної сировини морським шляхом до 2 млн т на місяць. Це при тому, що за останні три місяці 2023-го морем експортували менший обсяг залізної руди», — зазначає виконавча директорка Національної асоціації видобувної промисловості України Ксенія Оринчак.

Гірничо-металургійні підприємства очікують на підвищення пропускної спроможності морського коридору і сподіваються, що це неодмінно настане цього року. На цьому, зокрема, наголошує президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков: «Залишаються логістичні проблеми через облогу українських морських портів та підвищення навантаження на залізничний та автомобільний транспорт, що додатково обтяжується блокуванням на кордонах із Польщею, Словаччиною та Румунією. Щоправда, від жовтня 2023 року запрацював «морський коридор», завдяки чому з’явилася змога морського транспортування деяких обсягів продукції, зокрема металургійної, але, на жаль, ще далеко не на потрібному рівні. Тож випробування не закінчилися, але ми й надалі будемо намагатися поступово відновлювати виробничий потенціал провідної галузі України».

Метінвест, заснування 2006

Група «Метінвест» — міжнародна гірничо-металургійна компанія, що володіє підприємствами в Україні, Європі та США. «Метінвест» видобуває руду та вугілля, виробляє кокс, сталь і прокат. Це один із найбільших роботодавців України.

Через війну компанія втратила контроль над підприємствами у Маріуполі, призупинила роботу заводу в Авдіївці. Решта підприємств групи працює з різним рівнем завантаження, зважаючи на безпекові, логістичні, економічні та інші чинники. Попри складні умови, компанії вдалося вистояти й перебудувати роботу за нових умов.

За 2023 рік група виробила 1,77 млн т чавуну, 2,03 млн т сталі та 3,12 млн т металопродукції. У 2023 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків.

Від 24 лютого 2022 року «Метінвест» спрямував на допомогу Україні 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн — на потреби ЗСУ. Компанія також виготовляє пластини для бронежилетів, мобільні укриття, командні підземні пункти, мінні трали та інші сталеві вироби для оборони країни.

Ferrexpo, заснування у 1960 році

Компанія Ferrexpo є одним із найбільших світових виробників та постачальників залізорудних окатків. Виробничі потужності компанії розташовані у центрі України, компанія має розгалужену логістичну мережу у світі. Протягом 2023 року Ferrexpo виробила 4,15 млн т залізорудної продукції, з якої 3,85 млн т — залізорудні окатки. Обсяги виробництва продукції у 2023 році зменшилися на 33%, а у 4-му кварталі — удвічі (проти відповідних попередніх періодів).

Підприємства компанії протягом перших 9 місяців минулого року перерахували понад 1,45 млрд грн до бюджетів різних рівнів.

У березні 2024 року Ferrexpo оголосила про успішний запуск новітнього технологічного комплексу пресфільтрації на Полтавському ГЗК, який є одним із дочірніх підприємств Групи. Проєкт дозволив оптимізувати процес виробництва якісних окатків, заощадити енергоресурси та знизити споживання природного газу. Загальні інвестиції в проєкт перевищили $80 млн США.

Interpipe, заснування у 1891 році, (з 2007 року — сучасна назва)

«Інтерпайп» — українська промислова компанія, що виробляє та експортує сталеві труби й залізничну продукцію. Продукція компанії постачається у понад 80 країн через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році «Інтерпайп» реалізував 384 тис. т трубної продукції та 87 тис. т залізничної. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW. У компанії працюють майже 10 тис. співробітників.

Протягом 2023 року «Інтерпайп» перерахував до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів 4,38 млрд грн. За два роки повномасштабного вторгнення компанії «Інтерпайп», Geo Alliance та Starlight Media разом із фондами Віктора та Олени Пінчуків спрямували на допомогу країні, військовим, медикам, цивільним постраждалим, а також на реабілітацію поранених понад 5,77 млрд грн.

АрселорМіттал Кривий Ріг, заснування  у 1934 році (з 2011 року — сучасна назва)

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України. Є частиною міжнародної корпорації ArcelorMittal. Дохід «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2022 році становив 43,82 млрд грн, чистий збиток — 48,34 млрд грн. Чисельність персоналу підприємства — понад 22 тис.

ArcelorMittal є найбільшим іноземним інвестором в Україні, вклавши за 18 років в економіку понад $10,6 млрд. До складу підприємства входить коксохімічне виробництво, гірничо-добувне виробництво (відкриті розробки та підземне видобування руди), а також металургійне виробництво із департаментами агломераційним, з виробництва чавуну й сталі та прокатним.

У 2023-2024 роках «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує долати наслідки російської агресії. Попри блекаути, обстріли та переривання водопостачання, підприємство не вдавалося до скорочень персоналу й планує збільшити завантаження виробничих потужностей.

Запоріжсталь, заснування у 1933 році 

«Запоріжсталь» — металургійний комбінат з повним металургійним циклом. Його спеціалізація — високоякісний гарячекатаний рулон і лист, холодновальцьований лист, рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, товарні чавун та сляби. За 2023 рік виробив 2,7 млн т чавуну та 2,5 млн т сталі, відвантажив понад 2 млн т прокату. Меткомбінат збільшив виробництво металопродукції завдяки підвищенню завантаження виробничих потужностей, розбудові нової логістики та розширенню продуктового портфеля. Протягом минулого року комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.

За рік «Запоріжсталь» опанував 14 нових видів продуктів і відправив споживачам майже 110 тис. т продукції з нового сортаменту. Комбінат зосередився на виробництві продукції, яку до повномасштабного вторгнення виробляли маріупольські меткомбінати.