Штрафи за порушення мобілізації: чи можна оскаржити рішення – пояснення адвоката

Володимир Зеленський підписав закон, який підвищує штрафи за ухилянення від мобілізації та військового обліку. Закон вносить зміни до ст. 210 та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також запроваджує три режими: порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану. Адвокат Роман Сімутін розповів про можливість оскарження штрафів ТЦК та СП.Він зауважив, що положення статей 210, 210-1 Кодексу про адмінправопорушення не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи. Тобто, якщо особа отримала повістку на уточнення даних, але до ТЦК не з'явилась і на неї склали постанову, таку постанову в суді можна оскаржити з підстав наявності у реєстрі персональних даних.

Сімутін також пояснив, чи зобов'язана посадова особа ТЦК довести в суді, якщо людина, наприклад, оскаржує постанову начальника ТЦК, відсутність можливості отримати дані саме з реєстру, в якому вже є всі необхідні персональні дані. "Повний перелік персональних даних міститься у статті 7 закону про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервіств, який можна фактично розділити на два етапи. Перший – це формування бази даних реєстру і другий – актуалізація бази даних реєстру", - зазначив адвокат.Перший етап – до реєстру вносяться відомості, одержані безпосередньо від військовозобов'язаного, або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами. Це частина 3 статті 14 цього закону. Також визначено, що для формування бази даних реєстру шляхом електронної взаємодії подаються відомості, передбачені статтею 7 цього закону стосовно всіх громадян України віком від 18 до 60 років від наступних державних органів: Центральна виборча комісія, тобто це державний реєстр виборців; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо простіше - податкова; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції – Державна міграційна служба. Тобто відомості у Єдиному державному реєстрі формуються з трьох вказаних вище реєстрів в сукупності.Другий етап – актуалізація бази даних реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення реєстру, а також шляхом знову ж таки електронної інформаційної взаємодії між реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, держателями яких державні органи. І знову ж таки, за законом, частина 3 статті 14, органи ведення реєстру призовників, військозобов'язаних та резервістів, тобто ТЦК, одержують в електронному вигляді відомості від: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації актів цивільного стану, тобто РАЦС; центрального органу влади, що реалізує державну податкову політику, тобто податкова; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, громадянства, тобто державна міграційна служба; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення - Пенсійний фонд; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки - Міністерство освіти."Таким чином, майже усі необхідні персональні дані, за винятком реквізитів паспорта громадянина України та закордонного паспорта, вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних", - наголосив Роман Сімутін.

Проте, адвокат додав, що залишається відкритим питання з особистими телефонами та електронною поштою військовозобов’язаного. "Висновок у суді – посадова особа ТЦК повинна буде довести відсутність можливості отримати дані з Єдиного державного реєстру представників військовозобов'язаних та резервістів, в якому за законом повинні бути усі необхідні персональні дані громадянина, отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами. А як саме вони будуть це робити – судова практика якраз і покаже", - резюмував Роман Сімутін.