Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Уперше в дикій природі вдалося підтвердити одну з найстаріших і найсуперечливіших гіпотез еволюції — багаторівневий добір. Нове дослідження соціальної поведінки бабаків у Колорадо, США, показало, що виживання і розмноження тварин залежить не лише від особистих рис, а й від структури їхніх соціальних груп. Про це повідомляє The Conversation з посиланням на наукову публікацію біологів Коннера Філсона та Даніеля Т. Блумштайна.
Суть гіпотези: як групи впливають на особин
Багаторівневий добір — це концепція в еволюційній біології, що доповнює класичну теорію природного добору. Якщо традиційна модель зосереджується на доборі ознак окремих особин, то багаторівнева — враховує також вплив групових характеристик. Наприклад, індивід може мати певні переваги, але належність до згуртованої, соціально структурованої групи може підсилити його шанси на виживання та розмноження.
Ще у 1871 році Чарльз Дарвін припустив, що групи можуть впливати на еволюційні процеси. Проте до сьогодні наукове підтвердження цієї ідеї у природних умовах залишалося недосяжним — більшість доказів походила з лабораторних експериментів.
3D-портрет Чарльза Дарвіна
Польові дослідження бабаків:
60 років спостережень
Біологи Коннер Філсон і Даніель Т. Блумштайн дослідили колонії жовточеревих бабаків (Marmota flaviventris) поблизу Біологічної лабораторії Скелястих гір у Крестед-Бьют, штат Колорадо. Ця локація відома як друге за тривалістю спостереження за дикими ссавцями у світі — дослідження тривають там із 1962 року.
Команда науковців кожного року ідентифікує кожного бабака за допомогою міток на вухах і фарбованих міток на спині. Спеціально навчені спостерігачі — «мармотери» — витрачають понад 1000 годин на рік, стежачи за соціальною поведінкою цих тварин через біноклі та підзорні труби.
З 2003 року в центрі уваги перебувають соціальні взаємодії бабаків: грумінг, ігри, спільне дозвілля. За цей час було задокументовано 42 369 унікальних соціальних контактів між 1 294 особинами, що належали до 180 соціальних груп розміром від 2 до 35 бабаків.
Як бабаки довели багаторівневий добір
Дослідники проаналізували два ключові фактори: скільки соціальних контактів мав кожен бабак, і наскільки згуртованою була його група. Далі вони порівняли, як ці чинники впливають на виживання та репродуктивний успіх — кількість нащадків протягом життя.
Методика під назвою «контекстуальний аналіз» дозволила виявити: як індивідуальні, так і групові характеристики відіграють роль у доборі. Ба більше, у деяких випадках групова структура виявилась важливішою, ніж особисті соціальні навички.
Так, градієнт добору (показник сили добору) для індивідуальних соціальних зв’язків становив 0,76, а для групових — 1,03. Це свідчить про те, що участь у згуртованій групі підвищує шанси бабака на довше життя і більшу кількість потомства.
Цікаво, що добір на двох рівнях не завжди працює в одному напрямі. Наприклад, особини з меншою кількістю зв’язків могли мати переваги на рівні особи, але водночас належність до соціально активної групи також позитивно впливала на їх виживання. Аналогічну ситуацію можна уявити серед людей — інтроверт на жвавій вечірці теж може отримувати користь від атмосфери навколо.
ФОТО: Щороку бабаки формували нові малі соціальні мережі, встановлюючи зв’язки з різними особинами
Значення відкриття для науки і людей
Дослідження бабаків стало першим польовим доказом багаторівневого добору в дикій природі. Воно підтверджує, що еволюція — це не лише історія про сильних індивідуалістів, а й про те, як ми взаємодіємо з іншими.
Цей висновок має значення не лише для біології, а й для соціології, психології, навіть менеджменту. Людські групи — від родин до організацій — теж мають свої структури, які можуть впливати на успіх окремих учасників. Отже, груповий вплив не є суто людською особливістю.
Після 154 років наукових дискусій дослідники довели: дарвінівське припущення про вплив груп на еволюцію — правильне.
Раніше ми також писали матеріали, як науковці підтверджували попередні теорії:
