На Землі існує багато власних проблем, але завжди залишається місце для занепокоєння через загрози, що надходять згори. Останньою такою загрозою став астероїд 2024 YR4, який у разі зіткнення з густонаселеним районом нашої планети на початку наступного десятиліття може стати «вбивцею міст».
Ймовірність такого удару наразі оцінюється приблизно в 0,001 відсотка. Проте був короткий момент після відкриття астероїда минулого року, коли оцінений ризик прямого зіткнення перевищив поріг у 1 відсоток, що вважається прийнятним рівнем небезпеки.
Необхідність турбуватися про планетарний захист є важливою, якщо ми не хочемо повторити долю динозаврів. Але є й багато інших загроз, таких як зміна клімату та війни. Чому ж космос так привертає нашу увагу? І як ці страхи впливають на нас – як на окремих людей, так і на суспільство в цілому?
У довгостроковій перспективі щось велике обов’язково зіткнеться із Землею, якщо ми не навчимося змінювати його траєкторію. Відповідальність за підготовку до цього починається з нас.
Удари з космосу
Однак підготовка також несе в собі певні ризики. Професор політології з Університету Джонса Гопкінса у США Даніель Деудні попереджає, що технології, які можуть відхиляти астероїди від Землі, також можуть бути використані для спрямування їх на нашу планету як зброю у військових конфліктах.
У своїй книзі Темні небеса (Dark Skies) Деудні пропонує призупинити, регулювати та навіть відмовитися від більшості людської діяльності в космосі на кілька століть. Він вважає, що чим більше ми робимо в космосі, тим вища ймовірність катастрофічного конфлікту між державами.
«Запобігання катастрофі цивілізації та вимиранню виду тепер залежить від того, щоб усвідомити, що не варто робити, а потім забезпечити, щоб цього не робилося», – пише він.
На його думку, освоєння космосу відбулося занадто рано, і цей процес потрібно повернути назад, доки ми не будемо готові. Проте він визнає, що певний рівень планетарного захисту все ж потрібен.
Страх перед космосом
Очікування століттями – малоймовірний варіант. Ймовірність удару астероїда може виявитися занадто високою. До того ж політичний інтерес до освоєння космосу вже не зупинити. Страх перед космосом зростав разом із розвитком космічних програм. Побоювання щодо астероїдів та мілітаризації космосу перегукуються з глибшими страхами перед невідомим. Водночас вони відображають занепокоєння щодо саморуйнівної природи людства.
Обидва ці страхи дуже давні.
Одна з найдавніших відомих людських історій – легенда про Космічне Полювання, якій щонайменше 15 000 років. В одній з її версій, поширеній серед саамів у Скандинавії, описується велике полювання в небі, яке може закінчитися катастрофою, якщо мисливець проявить нетерплячість і випустить стрілу, що влучить у Полярну зірку. Це призведе до падіння небесного склепіння на Землю.
Сучасні технологічні страхи, такі як уфологія, також засновані на цьому. Деякі прихильники теорій змови про НЛО вважають, що загроза походить не лише від інопланетян, а й від таємних змов земних вчених або урядів, які приховують правду.
Без віри в змову вся ідея розвалюється. Але без страху перед космосом не було б причин для цієї змови. Цю ідею підхопив китайський письменник-фантаст Лю Цисінь у своїй концепції «темного лісу», де цивілізації намагаються сховатися одна від одної, щоб уникнути знищення.
Віруси з космосу
Страх перед космосом не обмежується астероїдами, інопланетянами чи військовими загрозами. Існує навіть теорія про те, що віруси можуть приходити з космосу. Скептики щодо COVID-19, які шукали пояснення марності носіння масок, звернулися до гіпотези, висунутої астрофізиками Фредом Гойлом і Чандрою Вікрамасінге ще в 1979 році.
Вони припустили, що основні компоненти життя могли потрапити на Землю з космосу, а потім розвинули цю ідею до твердження, що віруси й бактерії продовжують надходити з космосу.
Під час пандемії COVID-19 Вікрамасінге стверджував, що вірус потрапив на Землю після вибуху метеора над Китаєм. Ця ідея ілюструє, як страхи перед космосом використовуються для підживлення сумнівів у діях людства.
Космос як політичний інструмент
Страх перед космосом також використовується для критики влади. У сучасному світі ці побоювання підігрівають наративи про мільярдерів із приватними космічними програмами, космічний туризм та можливу колонізацію Марса.
Такий погляд на речі передбачає, що Земля є замкнутою системою, яку не слід відкривати для зовнішнього світу. На певному рівні ми справді боїмося космосу. Ми відчуваємо нашу земну відокремленість від нього.
І, звичайно, деякі побоювання є обґрунтованими. Але існує також ризик того, що страх перед космосом поєднається з недовірою до урядів, змушуючи людей приймати теорії змови як спосіб спростити та впорядкувати свої страхи.
Comments