Що завадило росіянам під час наступу на півночі Харківщини — думка експерта

Майже рік тому, у травні 2024 року, росіяни розпочали наступальну операцію на півночі Харківської області. Успіхи ворога виявились мінімальними, проте окупанти наполегливо продовжують чіплятися за невеликі шматочки української території у прикордонних районах Волчанська та Липецької громади.

Якою була мета окупантів, чи зазнала вона змін і що завадило росіянам на півночі Харківщини, АрміяInform пояснив військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Буферна зона в прикордонні чи оточення Харкова: чого прагнули росіяни

У противника було задекларовано одну мету, але насправді він намагався досягти зовсім іншої. Офіційно заявлялося про створення буферної зони вздовж державного кордону з українського боку, нібито для запобігання артилерійським обстрілам території Росії українськими військами. Однак ця теза є суто для внутрішньоросійського споживання. Насправді це була спроба розпочати агресивні дії на новій ділянці, адже окупація мільйонного міста Харкова, одного з найбільших промислових та наукових центрів України, залишається дуже привабливою метою для Росії. На початку широкомасштабного вторгнення це не вдалося, але росіяни від цього плану не відмовилися, вважає експерт.

Що завадило росіянам під час наступу на півночі Харківщини – думка експерта. Ілюстрація: Генштаб ЗСУ

"Дії противника на півночі Харківської області слід розглядати у взаємозв’язку з діями на Куп’янському напрямку, особливо в районі населених пунктів Тополя та Дворічна. Це ланки одного ланцюга: ідея противника могла полягати в тому, щоби, діючи назустріч з півночі через Вовчанськ на Великий Бурлук і з півдня, з південного сходу від Куп’янська та Дворічної в тому ж напрямку, відрізати частину військ ОСУВ «Хортиця», які обороняються в північно-східній частині Харківської області. У такий спосіб росіяни прагнули створити передумови для охоплення Харкова з півдня і півночі та, під загрозою оточення, вичавити з міста Сили оборони. Тобто буферна зона — брехня, оточення Харкова — реальний задум", - вважає експерт”.

Чи змінилися плани ворога на Харківському напрямку

Противник розгорнув на півночі угруповання військ "Північ". Це війська новоствореного Ленінградського військового округу під командуванням генерал-полковника Олександра Лапіна. Є чутки, що він загинув, але поки що це не підтверджено.

Що завадило росіянам під час наступу на півночі Харківщини – думка експерта. Ілюстрація: Генштаб ЗСУ

"Основа військ угруповання "Північ" - сформований в Карелії 44 армійський корпус. Це нові війська, які не надто боєздатні, недостатньо навчені і забезпечені, але їх багато. Крім того, у бойових діях на півночі Харківської області брав участь 11 армійський корпус. Це колишній корпус військ берегової оборони із Калінінграда — 18 мотострілецька дивізія, 7 окремий мотострілецький полк та частини корпусного комплекту. Їхня 336 бригада морської піхоти воює зараз у районі Великої Новосілки, але корпус і без неї непоганого застряг у боях на Харківському напрямку і жодних своїх оперативних завдань до сьогоднішнього дня вирішити не зміг", - передає слова Кевлюка АрміяInform.

Задум операції не змінився протягом операції. Можуть коригуватись шляхи досягнення мети, але сама операція має певну військово-політичну, військово-стратегічну чи оперативну мету в залежності від масштабу цієї операції. Метою противника було захоплення Харкова, і ця мета у ворога залишається. Якщо змінюється мета операції, змінюється план операції, ми бачимо інші війська, інший формат бойових дій, інші способи ведення, іншу логістику, інше забезпечення – все буде інакше. Але у противника нічого не змінюється. Зберігаються два напрями дій — на Глибоке у Липецькій громаді та на Вовчанськ, і це триває вже майже рік. Нічого нового ми там не бачимо. Тому можна сказати, що жодних змін плани ворога не зазнали, вважає Кевлюк

Переляк, некомпетентність, брак ресурсів: що завадило окупантам

"Поставте себе на місце російського військового командування. Верховний головнокомандувач, який ховається в бункері не лише від українських дронів, але і від власного населення також, доручив військовим виконати певні завдання. Військові не виконали нічого. Тому зараз, коли Сили оборони запропонували новий формат в Бєлгородській області, що робити російським військовим? Військ не вистачає, ресурсів так само обмаль, мобілізацію проводити перша особа відмовляється з політичних і соціально-економічних міркувань. Вивести війська з Харківської області — а як це можна обґрунтувати? Це міг зробити колишній командувач Об’єднаного угруповання російських військ в Україні генерал Сєрґєй Суровікін, який зараз керує протиповітряною обороною СНГ. Суровікін мав сміливість першій особі довести, що продовжувати якісь дії на правому березі Херсонщини — утопія, але у підсумку ця людина, яка дозволила собі мати власну думку, опинилася далеченько від військ. Відповідно, всі ті, хто зараз у військах, власної думки висловлювати не ризикують, тому угруповання вимушені перекидати війська між напрямками", - пишет АрмияInform.

Що завадило росіянам під час наступу на півночі Харківщини – думка експерта. Плюістрація: armyinform.com.ua ЗСУ

Вже відомо, що підрозділи двох бригад 3 загальновійськової армії (85 та 88), підрозділи 3 мотострілецької дивізії 20 загальновійськової армії, якісь підрозділи 6 загальновійськової армії — а це все Харківське, Куп'янське та Сіверське напрямки — перекидаються до Білгородської області, щоб організувати протидію. Туди навіть перекинуто прикордонні війська ФСБ Росії з Приморського краю, бо ближче, мабуть, уже нічого немає, наводить видання слова експерта.

"Мета противника — знищення України як держави. Цього слона вони їдять частинами, розв’язавши бойові дії на 12 напрямках. Що їм заважає? Переляк командувачів, професійна некомпетентність, брак ресурсів. Я не беруся сказати точно — швидше за все, їм заважає комплекс цих проблем. Тому наміри противника лишаються незмінними. Україна як вільна демократична держава надто криво віддзеркалює російську дійсність і абсолютно не вписується ні в які соціально-політичні концепції, які в Кремлі циркулюють. Наше існування саме собою їм заважає бути імперією. Тому знищення України — їхня фізична, людожерська мета. Це пояснює удари по інфраструктурі, війну проти мирного населення, терор на окупованих територіях. Їм потрібна земля, їм потрібні її ресурси, їм потрібна історія України від Київської Русі. А населення, яке тут живе, їм непотрібне. З огляду на це мета росіян незмінна — це знищення України як держави, а все інше — це інструменти, які для цього використовуються, зокрема і наступ на Харківському напрямку", - робить висновок експерт.

Читай всі новини Харкова в Facebook і підписуйся на нас в Instagram і Viber.