А що, якби рослини могли самі покращувати ґрунт і живити одна одну? Це не фантастика, а реальність — якщо знати закони природи і працювати в гармонії з ними, пише Сусідка.

Наприклад, бобові культури — горох, квасоля, люцерна — збагачують ґрунт азотом завдяки бактеріям, що живуть на їхніх коренях. Посадіть їх поруч із капустою чи кабачками — і ці овочі отримають додаткове живлення без жодних добрив.

Після збору врожаю грядку можна засіяти гірчицею. Вона не тільки пригнічує бур’яни, а й перетворюється на зелене добриво до наступного сезону. Просто перекопайте її навесні — і отримаєте родючий шар органіки.

Ідеальним рішенням є змішані посадки. Класична трійця — кукурудза, гарбуз і квасоля — давно відома під назвою «три сестри». Кукурудза слугує опорою для квасолі, гарбуз затінює землю, зберігаючи вологу та стримуючи бур’яни, а бобові збагачують ґрунт азотом. У результаті врожайність кожної з культур зростає на 20–30%.

Базилік біля помідорів не тільки покращує їхній смак, а й відлякує тлю — ще один приклад рослинного партнерства.

Замість звичних компостних куп, спробуйте компостні траншеї. Викопайте неглибоку канаву вздовж грядки, наповніть її кухонними залишками, скошеною травою або бур’янами, засипте землею. Через кілька місяців органіка перегниє й перетвориться на поживний шар, який люблять дощові черв’яки — природні аератори ґрунту.

Навіть бур’яни можуть приносити користь. Кропива, кульбаба і пирій, настояні у воді (1 кг зелені на 10 літрів), утворюють натуральне рідке добриво, багате на мікроелементи. Поливайте ним рослини під корінь раз на два тижні — це зміцнює імунітет і пришвидшує ріст.

Не забувайте і про сівозміну. Якщо рік у рік саджати картоплю на одному місці, ґрунт виснажується, а врожайність падає. Чередуйте культури: після «вершків» — томатів чи перцю — висаджуйте «корінці» — моркву, буряк. Потім — бобові, щоб відновити запас азоту.

Працюючи разом із природою, а не проти неї, можна створити город, який сам себе живить, захищає і стабільно дає добрий врожай.