Американська компанія Colossal Biosciences заявила про народження трьох вовченят, що мають ознаки давно вимерлого виду — вовка жаливого (Aenocyon dirus), який прославився завдяки серіалу «Гра престолів». Проте наукова спільнота закликає до обережності в оцінках. Генетики та палеозоологи стверджують, що ці тварини не є ані клонами, ані відтвореними особинами зниклого виду, а радше генетично модифікованими сірими вовками з окремими рисами вовка жахливого.
Вовк жахливий повернувся: наукова дискусія
Що таке лютий вовк
І чому він став таким відомим?
Лютововк (Aenocyon dirus), або жахливий вовк, був хижаком епохи пізнього плейстоцену — раннього голоцену, який мешкав на території Північної та частково Південної Америки. Вперше описаний у 1858 році, цей вид став символом вимерлої мегафауни, яка зникла приблизно 10 тисяч років тому.
Попри зовнішню схожість із сучасним сірим вовком, жахливий вовк мав більші розміри, міцніші кістки, потужнішу щелепу та зуби, пристосовані до полювання на велику здобич, таку як мастодонти, бізони та гігантські лінивці. Його зуби мали більшу розрізувальну здатність, а сила укусу перевищувала показники будь-якого з представників роду Canis. Найбільші скупчення решток лютововків знайдено у смоляних ямах Ла-Брея біля Лос-Анджелеса.
Саме образ жахливого вовка був узятий Джорджем Мартіном як прообраз міфічних лютововків у серії романів «Пісня льоду й полум’я», а згодом — у серіалі «Гра престолів». Це зробило тварину впізнаваною у масовій культурі.
Що зробила компанія Colossal Biosciences
У квітні 2025 року компанія Colossal Biosciences оприлюднила результати експерименту з генетичної інженерії, внаслідок якого з’явилися троє вовченят із рисами вовка жахливого. За словами розробників, ДНК була виділена зі скам’янілих решток, які зберігалися в американських музеях, а далі вчені внесли 20 точкових змін у 14 генів сірого вовка (Canis lupus), аби надати тваринам ознак зниклого виду: більшої маси тіла, потужніших щелеп і світлого хутра.
Отримані клітини були імплантовані у яйцеклітини домашніх собак, а народжені кесаревим розтином вовченята отримали імена Ромул, Рем і Кхалісі — на честь міфологічних і попкультурних персонажів. Наразі тварини утримуються на приватній фермі площею 800 гектарів на півночі США.
Чому науковці не визнають «воскресіння» вовка жахливого
Попри гучні заяви компанії, незалежні експерти з університету Отаго в Новій Зеландії — зоолог Філіп Седдон і палеогенетик Нік Роуленс — зазначають: мова не про повернення вимерлого виду, а про генетично модифікованих сірих вовків.
За їхніми словами, ДНК жахливих вовків занадто пошкоджена для повноцінного клонування, а 20 змін у 14 генах — це надто мало, аби відтворити вид із близько 19 тисячами генів.
«Отже, те, що створила компанія Colossal Biosciences, — це сірий вовк з ознаками, схожими на жахливого вовка. Це не “воскреслий” лютововк, а радше гібрид. І найважливіше — це саме ті риси, які, на думку компанії, характерні для жахливого вовка. Лютововки відокремилися від сірих вовків від 2,5 до 6 мільйонів років тому й належать до зовсім іншого роду. Colossal порівняла геноми обох видів і вирішила, що 20 змін у 14 генах із приблизно 19 000 достатньо, щоб отримати “лютововка”».
Роуленс підкреслює, що Aenocyon dirus і Canis lupus розділилися еволюційно щонайменше 2,5 мільйона років тому, а отже, є двома різними видами, що не перетиналися генетично.
Він застерігає: «Якщо вимирання перестане бути незворотним, ми ризикуємо втратити відповідальність за збереження довкілля. Ми не повинні думати, що можемо просто створити заново все, що знищили».
Примітка редакції:
Професор Філ Седдон, чиї слова наводяться в цьому матеріалі, є фахівцем із зоології в Університеті Отаго (Нова Зеландія). Він має наукові публікації з питань біоетики та екології де-екстинкції — тобто відтворення вимерлих видів. Крім того, він очолював робочу групу Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), яка розробляла міжнародні керівні принципи щодо використання технологій де-екстинкції у сфері збереження природи. Цю інформацію подано з метою прозорості, оскільки професійна діяльність експерта може впливати на його позицію щодо ініціатив компанії Colossal Biosciences.
Чому вовк жахливий зник?
Жахливі вовки стали частиною мегафауни плейстоцену, у якій переважали великі хижаки та травоїдні. Згідно з гіпотезою гіперморфізму, великі запаси їжі сприяли еволюційному збільшенню розмірів тіла. Але зі зникненням харчової бази — мастодонтів, коней, гігантських лінивців — жахливі вовки не змогли адаптуватися до нових умов.
Дослідження ізотопного складу кісток зі смоляних ям Ла-Брея свідчать про конкуренцію між лютововками, смілодонами та американськими левами. У таких умовах навіть незначні екологічні зміни могли призвести до вимирання.
Раніше ми писали, що вчені вчені дізналися, яким був мегалодон насправді: скоригували розміри
